Ранкова молитва за Біблією
Біблія не дає обов’язкової ранкової молитви, яку треба читати напам’ять, але показує, як віруючі звертаються до Бога на початку дня: Давид молився вранці й чекав Божої відповіді, а Ісус вставав до світанку, щоб молитися на самоті. Ранкова молитва може бути простою: подякувати Богові за Його нові милості, попросити вказати шлях і віддати Йому день, що починається.
Писання не приписує молитви з певним текстом у певну годину. Але знову й знову воно показує віруючих, які зустрічаються з Богом на початку дня, і тлумачі бачать у цих місцях запрошення, а не обов’язкове правило. Ось головні вірші про ранкову молитву, їхній зміст за тлумаченнями і коротка молитва, з якої можна почати день.
Молитва до початку дня
Досьвіта почуєш, Господи, мій голос, досьвіта стану перед тобою, і дожидати му.
Пс 5:3 · Біблія, пер. П. Куліша
Давид написав цей псалом під час небезпеки, коли вороги поширювали про нього неправду. Коментатори Даласької богословської семінарії називають початок псалма ранковою молитвою: слово «рано» повторено, щоб наголосити, що кожного дня псалмоспівець насамперед думав про молитву. Джон Мак-Артур зауважує, що саме через ці слова багато хто називає п’ятий псалом ранковим.
Метью Генрі пояснює, чому ранок так пасує до молитви. Ми свіжі й відпочилі, але ще не поглинуті турботами дня. І саме вранці молитва найпотрібніша, якщо подумати про спокуси й небезпеки, які принесе день. Генрі порівнює того, хто молиться, зі стрільцем, що старанно спрямовує стрілу в ціль, а потім дивиться, чи влучив: так і ми звертаємося до Бога й чекаємо Його відповіді. Чарльз Сперджен висловив це однією фразою: «Не дивись в обличчя людині, доки не побачив обличчя Божого».
І вранцї, ще геть за ночи, вставши, вийшов, і пійшов у пусте місце, й там молив ся.
Мр 1:35 · Біблія, пер. П. Куліша
Напередодні Ісус навчав у синагозі Капернаума, а ввечері зцілював безліч хворих (Марка 1:21–34). І все ж наступного ранку, коли ще було темно, Він пішов у пустинне місце, щоб молитися. Вільям Макдональд звертає увагу: ця молитва Ісусові чогось коштувала, заради неї Він пожертвував сном і зручністю. Молитва, пише він, — справа самодисципліни, а не зручності. Макдональд пов’язує цю сцену зі Слугою Господа, Якого Бог щоранку пробуджує, щоб Він слухав (Ісая 50:4).
Альберт Барнс робить звідси висновок для нас. Якщо безгрішний Син Божий шукав Отця до початку дня, то нам це потрібно ще більше — перш ніж світ заволодіє нашими думками.
Нові милості й провід на кожен ранок
Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується. Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
Плач 3:22–23 · Біблія, пер. П. Куліша
Ці слова написано серед руїн Єрусалима, у книзі, повній скорботи. Коментатори Даласької семінарії пояснюють, що одна думка виявилася сильнішою за відчай Єремії: Божа любов не скінчилася. Як манна в пустелі, Бог щодня давав Своєму народові новий запас відданої любові, і цей запас не міг вичерпатися. Мак-Артур додає, що навіть під час суду Божа завітна любов залишалася в силі, а Його вірність зберегла народ від повного знищення.
З цього добре починати ранкову молитву. Яким би не був учорашній день, новий ранок нагадує, що Бог не відмовився від нас.
Вранцї дай почути милість твою! Бо на тебе вповаю. Яви менї дорогу, котрою ступати маю! Бо до тебе підношу душу мою.
Пс 143:8 · Біблія, пер. П. Куліша
У церковній (грецькій) нумерації, звичній для православних і греко-католиків, це псалом 142. Давид молився ним, коли його переслідували вороги; грецький переклад пов’язує псалом із заколотом Авесалома. Давид просить про дві речі: почути про Божу милість і знати дорогу, якою йому ходити. Коментатори Даласької семінарії пояснюють, що Давид бажав, аби повсякчасна милість Господа вела його правильним шляхом. Генрі зауважує, що побожна людина просить не найприємнішої дороги, а правильної, і просить Бога не лише показати Його волю, а й навчити її виконувати.
Ці два прохання — простий взірець для кожного ранку: певність у Божій любові й напрямок для кроків нового дня.