Як правильно молитися?
Моліться Богові щиро, як своєму Батькові, приходячи до Нього через Ісуса Христа, а не на підставі власних заслуг. Беріть за взірець молитву «Отче наш», приносьте Йому з подякою всі потреби й тривоги і моліться наполегливо.
Багато людей хочуть молитися, але не знають, з чого почати. Чи потрібні особливі слова, певна поза або святе місце? Ісус не дав учням техніки молитви. Він показав, яким має бути серце того, хто молиться, і дав слова, з яких можна почати.
Молитва — щира розмова з Батьком
У Нагірній проповіді Ісус застеріг від двох помилок. Метью Генрі називає їх марнославством і багатослів’ям: молитися, щоб тебе похвалили люди, і нагромаджувати слова, ніби Бога можна вмовити.
І коли молиш ся, не будь таким, як лицеміри; бо вони люблять молитись, стоячи в школах та по росхідних улицях, щоб їх бачили люде. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі. Ти ж, коли молиш ся, увійди в хатину твою та, зачинивши двері, помолись Отцю твоєму потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно. Як же молитесь, то не говоріть багато, як погане: бо вони думають, що за довгі молитви будуть вислухані. Не приподоблюйте ся ж до них; бо Отець ваш знає, чого вам треба, перш нїж просите в Него.
Мт 6:5–8 · Біблія, пер. П. Куліша
У коментарі Даласької богословської семінарії пояснено, що фарисеї робили з молитви подію напоказ: їхні довгі молитви були звернені не до Бога, а до людей. Джон Мак-Артур додає, що молитва не повинна перетворюватися на завчену формулу, яку повторюють бездумно. Але це не заборона наполегливо просити Бога про одне й те саме.
Навіщо молитися, якщо Батько й так знає наші потреби? Вільям Макдональд відповідає: у молитві ми визнаємо свою залежність від Бога, а Бог у відповідь на молитву робить те, чого інакше не зробив би.
Ми приходимо до Бога сміливо не тому, що достатньо добрі, а тому, що Ісус — наш Первосвященник. Тож Послання до євреїв запрошує віруючих сміливо приступати до престолу благодаті (Євреїв 4:16). Молитися в ім’я Ісуса (Івана 14:13) не означає додати Його ім’я наприкінці, як формулу. За Мак-Артуром, це означає молитися заради Його цілей і Його слави, покладаючись на Його заслуги, а не на свої.
Навіть коли ми не знаємо, що сказати, ми не самі. Павло пише, що Святий Дух допомагає нам у немочі й заступається за нас (Римлян 8:26). Далаські коментатори зауважують: віруючі слабкі завжди, тому Дух допомагає їм постійно, а не лише в особливо важкі хвилини.
Ісус дав взірець молитви
Одразу після цього застереження Ісус дав учням молитву «Отче наш» (Матвія 6:9–13). Далаські коментатори називають її радше молитвою учнів, а Мак-Артур і Макдональд наголошують, що це взірець, а не обов’язковий набір слів. Її можна промовляти й дослівно, якщо вдумуватися в зміст. У ній видно і порядок молитви:
- Спочатку — Бог. Перші прохання про Нього: щоб святилося Його ім’я, прийшло Його Царство і була Його воля на землі, як на небі. Макдональд пише, що молитву варто починати з поклоніння і ставити Божі інтереси на перше місце.
- Потім — наші потреби. Лише після цього ми просимо про щоденний хліб, про прощення, як і ми прощаємо іншим, і про захист від спокуси та зла. Для Бога немає надто буденних прохань.
Не обов’язково йти цим порядком механічно. Але коли не знаєте, про що молитися, з нього можна почати. Кожне прохання розібране у статті Молитва «Отче наш»: текст і значення.