Чому Бог допускає страждання?

Коротка відповідь

Біблія навчає, що страждання увійшли у світ через гріх і не були частиною Божого задуму. Бог не завжди пояснює, навіщо сталася та чи інша біда, але Він близький до тих, хто страждає, обертає все на добро тим, хто любить Його, і обіцяє покласти край усякому болю.

Мало яке питання таке болісне, як це. Його ставлять не на лекції, а в лікарняному коридорі, після втрати чи в довгій боротьбі. Біблія не дає формули, яка пояснила б кожну трагедію. Але вона показує, звідки прийшло страждання, як Бог ставиться до нього і куди рухається історія.

Страждання не були частиною Божого задуму

Біблія починається зі світу, який Бог назвав дуже добрим (Буття 1:31). Біль і смерть прийшли після того, як перші люди відвернулися від Бога, і через їхній гріх була проклята сама земля (Буття 3:16–18). Павло пише, що гріх і смерть увійшли у світ через одну людину (Римлян 5:12).

За словами Павла, створіння було підкорене марноті й досі стогне в очікуванні визволення (Римлян 8:20–22). У коментарі Даласької богословської семінарії зазначено, що Павло тут продовжує думку з вироку Адамові: людина пов’язана з фізичним світом, і цей зв’язок стосується і падіння, і майбутнього визволення. Джон Мак-Артур пояснює, що через людський гріх Бог прокляв фізичний світ, і тепер жодна його частина повністю не відповідає первісному задуму. Вільям Макдональд додає, що наслідки гріхопадення торкнулися всього створіння, аж до хвороб і насильницької смерті у світі тварин. Отже, страждання — ознака того, що світ пошкоджений, а не доказ жорстокості чи відсутності Бога.

Водночас Біблія застерігає від простого висновку: якщо страждаєш, значить, згрішив. Коли учні запитали, чий гріх став причиною того, що людина народилася сліпою, Ісус відповів, що ні її, ні її батьків, але щоб на ній виявилися Божі діла (Івана 9:1–3). Коментар Даласької семінарії пояснює, що ці слова не заперечують загальної гріховності людей: Ісус мав на увазі, що сліпота не була наслідком якогось конкретного гріха, і через неї люди мали побачити Божу славу посеред трагедії. Мак-Артур так само зауважує, що гріх може бути причиною страждання, але не завжди.

Книга Іова розповідає про праведника, який втратив майже все, а друзі наполягали, що він покараний. Наприкінці Бог не пояснив Іову Своїх причин (Йов 42:1–6). Мак-Артур пише, що Іов так і не дізнався, чому страждав, але перестав скаржитися і смиренно схилився перед Божою величчю. За коментарем Даласької семінарії, Іов нарешті визнав і Божу верховну владу, і свій гріх гордині. Є речі, які Бог залишив прихованими (Повторення Закону 29:29). Метью Генрі зауважує, що нам не слід випитувати Божі таємні задуми, але варто старанно пізнавати те, що Він відкрив.

Бог не далекий від нашого болю

Християнська відповідь на страждання — не лише думка, а Особа. Ісая передрік Спасителя, який буде мужем болю, обізнаним з недугою (Ісая 53:3). Метью Генрі зазначає, що ніде в Старому Завіті не сказано так ясно, що Христос мав постраждати і ввійти у Свою славу. Біля гробу Свого друга Лазаря Ісус плакав (Івана 11:35).

Господь близько від тих, в кого роздерте серце; і в кого дух розбитий, він спасе його.
Пс 34:18 · Біблія, пер. П. Куліша

Бог не спостерігає за нашим болем з безпечної відстані. Він близько до тих, у кого розбите серце. На хресті Ісус узяв на Себе найгірше страждання — суд за гріх, щоб ми могли отримати прощення і примиритися з Богом.

Бог може обернути страждання на добро

Біблія ніколи не називає зло добром. Але вона показує, що Бог може діяти через зле і болісне, здійснюючи Свої задуми. Брати продали Йосипа в рабство, а через роки він сказав їм, що Бог обернув їхній злий задум на добро (Буття 50:20).

Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові (Його) покликані;

Рим 8:28 · Біблія, пер. П. Куліша

Ця обітниця не каже, що все, що відбувається, — добре. Коментар Даласької семінарії пояснює: окремі речі самі по собі можуть і не бути добрими, але Бог узгоджує все так, щоб разом це служило віруючому на добро. Мета — привести його до досконалості, і про це говорить наступний вірш: віруючі стають подібними до Божого Сина (Римлян 8:29).

Бо теперішня легкота горя нашого надто над міру приготовлює нам вічню вагу слави,

2 Кор 4:17 · Біблія, пер. П. Куліша

Павло говорив це не легковажно: його били, він зазнавав корабельних аварій і сидів у в’язницях. У коментарі Даласької семінарії сказано, що страждання — один із засобів, якими Бог оновлює людину, і що всі вони ніщо порівняно з вічною славою, коли віруючий постане перед Ісусом і стане подібним до Нього. Випробування перевіряють віру і виховують терпіння (Якова 1:2–4). Генрі радить молитися не стільки про те, щоб біда минула, скільки про мудрість правильно її пережити. Коли Павло просив звільнити його від жала в тілі, Бог не забрав його, але дав благодать, якої досить (2 Коринтян 12:9).

Останнє слово не за стражданням

Ісус не обіцяв Своїм учням легкого життя. Він прямо сказав, що на них чекають скорботи, але дав їм і підставу для мужності.

Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.

Ів 16:33 · Біблія, пер. П. Куліша

Коментар Даласької семінарії пояснює, що віруючі живуть одночасно в Ісусі і в цьому світі: в Ньому мають мир, а у ворожому світі зазнають утисків. Але Ісус уже переміг світ. Ця перемога вказує на майбутнє, яке Біблія описує з великою ніжністю.

І обітре Бог усяку сльозу з очей їх; і смерти більш не буде; анї смутку, анї крику, анї труду не буде вже; перве бо минуло.

Об 21:4 · Біблія, пер. П. Куліша

Одного дня Бог зробить усе новим, і смерть, плач і біль зникнуть назавжди. Павло каже, що теперішні страждання нічого не варті порівняно з майбутньою славою (Римлян 8:18).

А поки що сумувати й питати Бога «чому?» — не ознака слабкої віри. Багато псалмів — це чесний крик болю (Псалом 13), і ви можете приносити Богові свої запитання так само. Не несіть свій тягар на самоті: поговоріть з близькими людьми чи з пастором, а якщо біль стає нестерпним, зверніться і до фахівця. Бог може не відповісти на кожне «чому», але Він дає Себе Самого і обіцяє, що стражданню настане кінець.