Що таке страх Божий?

Коротка відповідь

Страх Божий — це благоговіння перед Богом, яке породжує довіру та послух. Це не жах перед суворим володарем, а належна відповідь людини святому й люблячому Творцеві; Писання називає його початком мудрості.

Слово «страх» важко поєднати з люблячим Богом. Проте вираз «страх Господній» проходить крізь усю Біблію, і означає він зовсім не те, що ми звикли думати. Так говорять про людину, яка ставиться до Бога серйозно: вона вражена Його величчю, довіряє Йому й прагне Йому догоджати.

Благоговіння, а не жах

Книга Приповідок починає своє навчання саме з цієї думки.

Почин премудростї - Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
Прип 1:7 · Біблія, пер. П. Куліша

Нова Женевська навчальна Біблія пояснює, що йдеться не про безпричинний жах, а про благоговійний трепет перед Богом, коли віруючий із пошаною слухає Його одкровення. Вона називає цю думку основоположною для всієї книги. Джон Мак-Артур додає, що благоговіння, пошана й смирення лежать в основі будь-якого духовного пізнання.

Слово «початок», за тією ж Женевською Біблією, можна розуміти і як відправну точку, і як перший принцип усякого знання. Страх Божий не залишається позаду, коли ми йдемо далі: він лишається підвалиною.

Тому страх Господній — не протилежність довірі до Нього. Налякані люди тікають від того, чого бояться, а ті, хто боїться Господа, йдуть до Нього. Про Його милість до тих, хто Його боїться, Писання говорить із радістю (Псалом 103:11).

Початок мудрості

Три місця кажуть майже одне й те саме, і це повторення невипадкове.

Почин премудростї - страх Господень, а пізнаннє сьвятого - се розум;
Прип 9:10 · Біблія, пер. П. Куліша

Страх перед Господом - початок мудростї; добрий розум у всїх, що заповідї сповняють. Хвала його по віки вічні.
Пс 111:10 · Біблія, пер. П. Куліша

Даласька богословська семінарія зауважує, що в Приповідках 9:10 тема книги звучить знову, але з відтінком: єврейське слово «початок» тут означає радше передумову. Особисте пізнання Бога, названого тут Всесвятим, дає змогу бачити істину життя. Про псалом вона пише, що ті, хто плекає в серці любов до Бога та Його заповідей, мають добрий розум, а поклоніння й послух увінчуються хвалою.

Мак-Артур пише, що невіруюча людина може міркувати про життя й істину, але справжнього пізнання не матиме, доки не отримає прощення гріхів і не почне благоговіти перед Богом. Лопухін зауважує, що істинне знання про Господа має не той, хто лише теоретично вірить у Нього, а той, хто живе за Його заповідями. Отже, страх Божий — не настрій, а спосіб життя.

Увесь обов’язок людини

Екклезіяст дванадцять розділів розглядає життя «під сонцем» з його радощами, працею й невизначеністю, а потім підбиває підсумок.

Вислухаймо ж змісту того всього: Бійся Бога й певни заповідї його; в сьому міститься все про чоловіка.

Екл 12:13 · Біблія, пер. П. Куліша

Метью Генрі називає це підсумком релігії: боятися Бога й дотримуватися Його заповідей, де страх у серці є коренем, а заповіді — правилом. Він додає, що це особливо важливо, бо Бог приведе на суд кожне діло (Екклезіаст 12:14). Даласька семінарія підкреслює, що кожен відповідальний перед Богом за все, що робить, і явне, і таємне.

Християнинові варто читати це уважно. Вільям Макдональд зазначає, що страх Божий в Екклезіясті не дорівнює спасенній вірі, і що віруючі можуть бути вдячні Спасителеві за визволення від рабського страху перед судом. Він нагадує слова Івана про те, що досконала любов виганяє страх (1 Івана 4:18). Віруючий слухається Бога не зі страху, а з любові, і водночас благоговіє перед Тим, кого любить.

Що це означає для нас

Боятися Господа — значить пам’ятати, Хто такий Бог і хто такі ми. Це значить серйозно ставитися до Його слова, ненавидіти те, що ненавидить Він (Приповісті 8:13), і не ставитися легковажно до Його благодаті. Це ще й звільняє: хто правильно боїться Бога, тому не потрібно боятися нікого іншого.

Рости в цьому допомагають читання Писання, щоб пізнавати Бога таким, яким Він є, молитва з щирістю й благоговінням і послух у малому. Якщо Бог здається вам лише далеким або лише суворим, погляньте на Ісуса: в Ньому благоговіння та любов Божа зустрічаються.