Хто написав Біблію?

Біблія — це не одна книга, написана за один раз. Це ціла бібліотека з 66 книг, які близько сорока людей писали гебрейською, арамейською та грецькою мовами впродовж понад тисячі років. Серед її авторів — пастух, що став царем, пророки й священники, митник, лікар, рибалки і людина, яка колись переслідувала церкву.

І все ж Біблія не подає себе як збірку людських думок про Бога. Вона говорить про себе як про Божу звістку, передану через людей. Тому на запитання «Хто написав Біблію?» є дві відповіді: люди, які тримали перо, і Бог, Який говорив через них.

Справжній Автор — Бог

У листі до Тимофія Павло пояснює, звідки походить Писання:

Всяке писаннє богодухновенне і корисне до науки, до докору, до направи, до наказу по правдї,
2 Тим 3:16 · Біблія, пер. П. Куліша

Коментатори Даласької богословської семінарії звертають увагу на грецьке слово тхеопнеустос, яке тут вжито: Писання походить від Божого подиху, і Божі слова втілилися в писаннях людей, яких вів Святий Дух. Писання не почалося як людська ідея, яку Бог згодом схвалив. Воно походить від Нього, і тому має право навчати, викривати й виправляти. Тлумачі по-різному бачать, про яке Писання тут ідеться: одні мають на увазі Старий Завіт, який Тимофій знав з дитинства, а Вільям Макдональд вважає, що Павло говорить і про вже написані на той час книги Нового Завіту.

Апостол Петро описує, як це відбувалося:

се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм. Бо нїколи із волї чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.
2 Пет 1:20–21 · Біблія, пер. П. Куліша

У Далаській семінарії зазначають, що грецьке слово, яким Петро описує дію Духа, Лука вживає про корабель, гнаний вітром. Пророки говорили не з власної волі — їх вів Святий Дух. Проте це не було механічне диктування: як пише Джон Мак-Артур, автори користувалися власним розумом, досвідом і словниковим запасом, і все ж записували саме Боже Слово.

Давид наприкінці життя сказав про свої пісні те саме:

Дух Господень глаголе в менї, й слово його на язицї в мене.
2 Сам 23:2 · Біблія, пер. П. Куліша

Люди, які тримали перо

Багато книг Біблії називають своїх авторів, інші анонімні. Ось головні з тих, через кого Бог дав Писання.

Мойсей. Біблія каже, що Мойсей записав слова Господа (Вихід 24:4), і юдейська та християнська традиція вважає його автором перших п’яти книг — Закону, або П’ятикнижжя. Розповідь про його смерть наприкінці Повторення Закону написав хтось інший: Мак-Артур припускає, що автор книги Ісуса Навина (Повторення Закону 34:5–11).
Давид та інші псалмоспівці. Надписи псалмів називають автором багатьох із них Давида, а також Асафа, синів Кореєвих, Соломона й Мойсея (Псалом 90).
Соломон названий на початку книги Приповістей (Приповісті 1:1), але в ній є й вислови інших мудреців, наприклад Агура та Лемуїла (Приповісті 30:1; Приповісті 31:1).
Пророки. Книги Ісаї, Єремії, Єзекіїля, Даниїла та дванадцяти малих пророків мають імена тих, чиї пророцтва в них записані. Єремія диктував свої слова писареві Варуху (Єремія 36:4).
Євангелісти. Матвій та Іван були серед дванадцяти апостолів. Метью Генрі наводить давнє свідчення, що Марко, супутник Петра, записав те, що проповідував Петро (1 Петра 5:13). Лука, автор третього Євангелія та Дій, був лікарем і супутником Павла (Колосян 4:14).
Листи апостолів. Павло написав тринадцять листів. Зазвичай він диктував їх помічникові, як-от Тертію (Римлян 16:22), а наприкінці власноруч дописував привітання на знак справжності (2 Солунян 3:17). Листи писали також Петро, Яків, Іван та Юда, а Іван записав видіння Об’явлення (Об’явлення 1:1).

Лука розповідає, як він працював:

Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі, як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова; то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
Лк 1:1–3 · Біблія, пер. П. Куліша

Лука не називає себе очевидцем. Він спирався на свідчення тих, хто був з Ісусом від початку, усе ретельно дослідив і виклав по порядку. Натхнення не скасовувало сумлінної праці — Святий Дух скеровував і її.

Деякі книги — наприклад, Суддів, Царів, Йова та Послання до євреїв — не називають своїх авторів. Тут чесна відповідь така: ми напевно не знаємо, хто тримав перо. Але Писання ясно говорить про єдине Джерело всіх цих книг.

Як дивилися на Писання Ісус та апостоли

Ісус ставився до Старого Завіту як до Божого Слова. Він говорив про Закон Мойсея, пророків і псалми (Луки 24:44) — у Далаській семінарії пояснюють, що це частини Старого Завіту, до яких тоді постійно зверталися. Наводячи псалом Давида, Він сказав, що Давид говорив Святим Духом (Марка 12:36), і стверджував, що Писання не може бути порушене (Івана 10:35).

Ісус обіцяв апостолам, що Святий Дух навчить їх і нагадає все, що Він говорив (Івана 14:26). На цій обітниці стоять їхня проповідь і їхні писання. Павло дякував солунянам, що вони прийняли його звістку не як слово людське, а як слово Боже (1 Солунян 2:13), а Петро поставив листи Павла в один ряд з рештою Писання (2 Петра 3:15–16).

Що це означає для вас

Оскільки Автор Біблії — Бог, вона більша, ніж давня книга про віру. Через неї Бог говорить і сьогодні, і Його слово проникає крізь зовнішнє — до думок і намірів серця.

Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.
Євр 4:12 · Біблія, пер. П. Куліша

Автори Біблії жили в різних країнах, культурах і століттях, але від Буття до Об’явлення проходить одна історія, і Сам Ісус сказав, що Писання свідчать про Нього (Івана 5:39). Царства постають і зникають, покоління змінюються, а Боже слово, як пише Мак-Артур, залишається незмінним, і Його задум здійсниться.

Засихає трава, вяне цьвітка, слово же Бога нашого тріває по всї віки.
Іс 40:8 · Біблія, пер. П. Куліша

Відкривайте Біблію з довірою. Її писали багато рук, але через неї звучить один голос, і цей голос кличе вас пізнати Бога й довіритися Його Синові.