10 заповідей Божих по порядку з поясненням

Коротка відповідь

Десять заповідей — це закон, який Бог дав Ізраїлю на горі Синай і написав на двох кам'яних скрижалях: перші заповіді говорять про любов до Бога, решта — про любов до людей. Ісус звів їх до двох найбільших: любити Бога всім серцем і ближнього, як самого себе.

Десять заповідей — найвідоміші закони Біблії. Бог дав їх Ізраїлю на горі Синай невдовзі після того, як вивів Свій народ з єгипетського рабства. Їх записано двічі: уперше біля Синаю, а вдруге — коли Мойсей повторив закон новому поколінню перед входом в Обіцяну землю (Вихід 20:1–17; Повторення Закону 5:6–21).

Бог Сам написав їх на двох кам’яних скрижалях (Вихід 31:18). Буквально Біблія називає їх «десятьма словами» (Вихід 34:28) — звідси інша назва, Декалог. У Далаській богословській семінарії Десять заповідей називають осердям усіх релігійних і цивільних законів Ізраїлю.

Спершу Бог рятує, потім дає заповіді

Перш ніж дати бодай одну заповідь, Бог нагадує Ізраїлю, Хто Він і що Він уже для них зробив. Він — Господь, Який вивів їх з Єгипту, тож у них не повинно бути інших богів.

Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з Египту, із дому невольницького. Нехай не буде в тебе богів инших перед моїм лицем.
Вих 20:2–3 · Біблія, пер. П. Куліша

Цей порядок важливий. Бог не сказав: «Дотримуйтеся цих законів, і тоді Я вас визволю». Спершу Він визволив Свій народ, а потім показав, як жити по-Божому. Коментатори Даласької семінарії бачать тут передмову та історичний пролог: Бог називає Свій зв’язок з народом і підсумовує, що вже для нього зробив. Метью Генрі робить висновок: Ізраїль мав служити Тому, Кому завдячував свободою, — так і християни служать Христу, Який визволив їх від рабства гріха. Заповіді описують життя тих, кого Бог уже врятував.

Десять заповідей коротко

Якщо переказати простими словами, заповіді кажуть:

Не май інших богів, крім Господа.
Не роби собі ідолів і не вклоняйся їм.
Не вимовляй імені Господа Бога марно.
Пам’ятай про суботу і присвячуй цей день Богові.
Шануй батька й матір.
Не вбивай.
Не чини перелюбу.
Не кради.
Не свідчи неправдиво проти ближнього.
Не бажай нічого, що належить ближньому.

Біблія каже, що заповідей десять, але не нумерує їх, тому церкви лічать їх по-різному. Список вище прийнятий у православних і в більшості протестантів. У католицькій традиції, а також у лютеран, заповідь про ідолів приєднують до першої, а останню ділять на дві. В юдейській традиції першою вважають вступні слова Бога про те, що Він вивів Ізраїль з Єгипту. Зміст той самий — різниться лише нумерація.

Зазвичай кажуть, що перші чотири заповіді стосуються стосунків з Богом, а решта шість — стосунків з людьми; так їх ділять і в Далаській семінарії. Вільям Макдональд зауважує, що дехто відносить до першої частини й п’яту заповідь, про шанування батьків. Так чи інакше, обидві скрижалі нерозривні: не можна по-справжньому любити Бога й не помічати ближнього.

Ісус звів їх до любові

Коли законник запитав Ісуса, яка заповідь у законі найбільша, Він назвав дві: любити Бога всім серцем, усією душею і всім розумом і любити ближнього, як самого себе. На цих двох заповідях тримається весь закон і пророки.

Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю. Се перва й велика заповідь. Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого. На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
Мт 22:37–40 · Біблія, пер. П. Куліша

Ісус не скасував десяти заповідей — Він показав їхню суть. Любов до Бога всім своїм єством сповнює першу частину, а любов до ближнього, як до себе, — другу. Павло говорить про те саме: Мак-Артур зазначає, що апостол наводить заповіді про стосунки між людьми і зводить їх до однієї — любити ближнього.

Бо се: Не роби перелюбу, Не вбий, Не вкрадь, Не сьвідкуй криво, Не похотствуй, і коли (є) яка инша заповідь, у сему слові містить ся: Люби ближнього твого, як сам себе.
Рим 13:9 · Біблія, пер. П. Куліша

Ісус показав і те, як глибоко сягають заповіді (Матвія 5:21–22; Матвія 5:27–28). За словами Мак-Артура, Він не змінював слів закону, а виправляв тлумачення, яке люди чули від учителів. Шосту заповідь порушує не лише вбивство, а й гнів і зневага, а сьому — не лише перелюб, а й хтивий погляд. Бог дивиться не тільки на вчинки, а й на серце.

Що заповіді можуть і чого не можуть

Заповіді святі й добрі (Римлян 7:12). Вони показують, який Бог і як улаштоване життя. Але вони відкривають і неприємну правду: ніхто з нас не виконує їх досконало. Павло зізнається, що не зрозумів би, що його бажання чужого — гріх, якби не заповідь проти цього (Римлян 7:7). Закон допомагає усвідомити гріх, але не може зробити нас праведними перед Богом.

тим що дїлами закону не оправдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.
Рим 3:20 · Біблія, пер. П. Куліша

Вільям Макдональд порівнює закон із дзеркалом: у ньому видно бруд на обличчі, але дзеркало не призначене для того, щоб його змивати. Ми стаємо праведними перед Богом не через виконання закону, а через віру в Ісуса Христа (Галатів 2:16). Він прожив життя досконалої любові, яке описує закон, і помер за тих, хто його порушив.

Що вони означають для християн сьогодні

Християни спасаються не виконанням десяти заповідей, але заповіді й далі важливі. Їхнє моральне вчення — поклонятися одному Богові, шанувати інших, зберігати вірність і говорити правду — повторюється в усьому Новому Завіті. Бог обіцяв написати Свій закон на серцях Свого народу, а не лише на кам’яних скрижалях (Єремія 31:33). Ісус сказав просто: хто любить Його, той зберігає Його заповіді.

Коли любите мене, хоронїть заповідї мої.
Ів 14:15 · Біблія, пер. П. Куліша

Четверту заповідь християни, зокрема й тлумачі, розуміють по-різному. Мак-Артур вважає, що щотижневе дотримання суботи в Новому Завіті від християн не вимагається, а в Далаській семінарії наголошують, що віруючі вільні від законницьких вимог щодо свят і субот (Колосян 2:16–17). Макдональд бачить у суботі прообраз спочинку, який віруючі знаходять у Христі й повністю матимуть у майбутньому (Євреїв 4:9–10). Метью Генрі натомість вважає відокремлення часу для Бога незмінним моральним обов’язком, який християни виконують у неділю, на згадку про воскресіння Христа. Одні християни дотримуються суботи, більшість збирається на богослужіння в неділю.

Десять заповідей — не старий список правил, біля яких треба ставити позначки. Це картина життя, для якого Бог нас створив: любити Його понад усе і любити ближнього, як самого себе. Там, де ми падаємо, Ісус пропонує прощення і Своїм Духом допомагає йти дорогою любові. Для тих, хто любить Бога, Його заповіді не тяжкі (1 Івана 5:3).