Чи є в Біблії суперечності?

Коротка відповідь

Біблія називає себе чистим і надійним Словом Божим, і християни вірять, що вона не суперечить сама собі. Є важкі місця й розповіді, що відрізняються деталями, але різниця в подробицях — не помилка. Більшість позірних суперечностей зникає, коли читаєш контекст.

Багато хто читає Біблію зі списком «суперечностей» у голові: в одній розповіді двоє, в іншій один; два Євангелія наводять різні подробиці. Питання заслуговує на чесну відповідь. Спершу подивімося, що Біблія каже про себе, а потім — як насправді влаштовані важкі місця.

Що Біблія каже про себе

Давид описує слова Господа яскравим образом.

Слова Господнї - слова чисті, срібло очищене від землї, в горнилї сїм раз перетоплене.

Пс 12:6 · Біблія, пер. П. Куліша

Джон Мак-Артур зауважує, що чистота особи Бога забезпечує чистоту Його обітниць. Лопухін бачить у цьому образ срібла, очищеного від домішок: обітниця Божа так само непомильна й цінна. Нова Женевська навчальна Біблія пояснює, що «семикратно переплавлене» означає повністю очищене.

Так ставився до Писання й Сам Ісус. Сперечаючись із противниками, Він послався на одне слово Старого Заповіту й сформулював принцип.

Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє, -

Ів 10:35 · Біблія, пер. П. Куліша

Мак-Артур бачить у цих словах підтвердження абсолютної точності й авторитетності Писання. Вільям Макдональд додає, що Господь виражає тут віру в богонатхненність Старого Заповіту. За Лопухіним, Писання називає богами навіть людей, і все ж ніхто не засумнівається в його істинності.

Про походження Писання Павло говорить у своєму останньому листі.

Всяке писаннє богодухновенне і корисне до науки, до докору, до направи, до наказу по правдї,

2 Тим 3:16 · Біблія, пер. П. Куліша

Нова Женевська навчальна Біблія пояснює: Бог — джерело й остаточно Автор Писання; писали люди, але з натхнення Святого Духа, тому воно має божественний авторитет. Мак-Артур додає, що Бог зазвичай використовував розум, словник і досвід авторів для передачі Свого Слова та що богонатхненні самі писання, а не автори як особи. Тому в Біблії видно людський стиль і різні погляди, а вона залишається Словом Божим.

Важко зрозуміти — не означає суперечливо

Сам Петро визнає, що в Писанні є труднощі.

яко ж і в усїх листах, говорячи в них про сї речі; в котрих дещо тяжко зрозуміти, що неуки і неутверджені перекручують, як і инші писання, на свою власну погибіль.

2 Пет 3:16 · Біблія, пер. П. Куліша

Зверніть увагу, як Петро їх називає: важкими для розуміння, а не хибними. Макдональд, цитуючи Барнса, пише, що труднощі не в стилі Павла, а у величі тих істин, яких він навчав. Він називає Трійцю, Боже наперед призначення й вільну волю людини, таємницю страждань і каже, що не слід бентежитися, знаходячи питання, які вищі за наше розуміння: Слово Боже невичерпне. Петро також ставить листи Павла в один ряд з іншими Писаннями, і Нова Женевська навчальна Біблія зауважує, що це узгоджується з єдністю апостольського авторитету.

Приклад: одна людина чи двоє?

Візьмімо класичний випадок. Матвій пише, що Ісус зустрів двох біснуватих у краї гергесинському (Матвія 8:28). Марко й Лука розповідають про одного (Марка 5:2, Луки 8:27). Це суперечність?

Нова Женевська навчальна Біблія відповідає, що, можливо, особливо лютим був лише один, тому Марко й Лука говорять про нього, а Матвієві було важливо, що свідків двоє. До того ж Марко й Лука не пишуть, що він був єдиним. Ця Біблія зауважує, що Матвій, імовірно, розташовував події за темами, а не суворо за часом. А щодо місця: Лопухін розбирає, від яких міст могла дістати назву ця місцевість, а Нова Женевська Біблія нагадує, що всі троє євангелістів називають її загалом, а згадані місця лежать недалеко одне від одного.

Так влаштована більшість відмінностей. Лука каже, як він писав: ретельно дослідив і спирався на те, що передали очевидці (Луки 1:1–4). Мак-Артур зазначає, що в Луки був час поговорити з багатьма, хто бачив служіння Ісуса. Кілька авторів, кожен з яких добирає важливе для своїх читачів, не розкажуть те саме слово в слово. Сказати менше — не означає заперечити.

Як читати важкі місця

Християни не стверджують, що мають відповідь на кожну деталь, і в кількох місцях віруючі розходяться в тому, як краще узгодити розповіді. Але в багатьох випадках, як із двома людьми вище, увага до контексту, до читачів і до мети автора знімає труднощі.

Якщо місце бентежить, не зупиняйтеся. Прочитайте весь розділ, порівняйте паралельні розповіді, подивіться, що пишуть тлумачі. Принесіть питання Богові й іншим віруючим і не дивуйтеся, якщо дізнаєтеся щось нове. Почати можна зі статті Як вивчати Біблію, а якщо хочете зрозуміти, як склалися книги, — Хто написав Біблію?.