Сім церков Об'явлення (Апокаліпсису)

Книга Об’явлення починається з видіння. На острові Патмос апостол Іван бачить воскреслого Христа і чує наказ записати побачене й послати сімом церквам.

Я Альфа і Омега, Первий і Останнїй; і що бачиш, напиши в книгу; і пішли церквам, що в Азиї: в Ефез, і в Смирну, і в Пергам, і в Тиятир, і в Сарди, і в Филадельфию, і в Лаодикию.

Об 1:11 · Біблія, пер. П. Куліша

Усі сім міст лежали в римській провінції Азія, на заході нинішньої Туреччини. У видінні Христос ходить серед семи золотих світильників і тримає в правиці сім зірок, а потім пояснює, що світильники — це церкви (Об’явлення 1:20). Джон Мак-Артур нагадує, що в Писанні сім — число повноти, тому ці сім церков представляють і всі церкви.

Сім справжніх церков зі справжніми проблемами

Усі послання побудовані однаково. Нова Женевська навчальна Біблія виокремлює їхні частини: звернення до ангела церкви, ім’я Христа з першого видіння, Його слова про те, що Він знає діла церкви, похвала або докір, застереження чи підбадьорення, обітниця переможцеві й заклик слухати, що говорить Дух. Хто такий «ангел» церкви, тлумачі розуміють по-різному. Даласька богословська семінарія і Мак-Артур бачать у ньому посланця або пастора церкви, а Нова Женевська Біблія думає про справжніх ангелів.

У посланнях багато місцевих подробиць, і коментатори показують, як вони пов’язані з кожним містом.

Ефес був головним містом і портом Азії, тут стояв славетний храм Артеміди (Об’явлення 2:1–7). Церква працювала, терпіла і викривала лжеапостолів; за словами Даласької семінарії, вона вірно служила Богові понад сорок років. Але Христос має до неї серйозний докір.

Тільки ж маю проти тебе, що ти любов твою перву оставив. Згадай же, з відкіля випав єси, і покай ся і перві дїла роби; а то прийду до тебе скоро, і двигну сьвічник твій з місця його, коли не покаєш ся.

Об 2:4–5 · Біблія, пер. П. Куліша

Мак-Артур пояснює, що чисте вчення і старанне служіння зайняли місце палкої любові до Христа. Вільям Макдональд додає, що без покаяння громада перестала б існувати, а її свідчення згасло б.

Смирна, нинішній Ізмір, — бідна і переслідувана церква. Христос ні в чому їй не докоряє (Об’явлення 2:8–11).

Нїчого не бій ся, що маєш терпіти. Ось, диявол вкидати ме декотрих із вас у темницю, щоб спокусити вас; і мати мете горе десять день. Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.

Об 2:10 · Біблія, пер. П. Куліша

За словами Мак-Артура, вінець тут — це вінок переможця в змаганнях: нагородою буде саме життя.

Пергам названо місцем, де престол сатани. Мак-Артур пов’язує це з язичницькими храмами міста і величезним вівтарем Зевса, а Макдональд — з культом імператора. Церква зберегла вірність навіть під загрозою смерті, але терпіла вчення, яке дозволяло ідольські бенкети і розпусту (Об’явлення 2:12–17). Тіятиру Христос хвалить за любов, віру і служіння, яких стає дедалі більше, але вона дозволила самозваній пророчиці «Єзавелі» вводити віруючих у ті самі гріхи. Макдональд припускає, що та виправдовувала участь у міських ремісничих гільдіях з їхніми ідольськими святами (Об’явлення 2:18–29).

Сарди мали ім’я живих, але були мертві (Об’явлення 3:1–6). Нова Женевська Біблія зауважує, що міська фортеця, яка здавалася неприступною, двічі була захоплена зненацька, тож застереження Христа прийти, як злодій, звучало особливо гостро. Філадельфія, вірна церква з невеликою силою, отримує саму лише похвалу.

Знаю твої дїла; ось дав я перед тобою незачинені двері, і нїхто не може зачинити їх; ти малу маєш силу, а схоронив моє слово, і не відрік ся імени мого.

Об 3:8 · Біблія, пер. П. Куліша

Мак-Артур розуміє відчинені двері або як вхід до Царства, або як можливість служити (Об’явлення 3:7–13).

Лаодикія не отримує жодної похвали (Об’явлення 3:14–22).

Знаю твої дїла, що ти нї зимний нї гарячий; о, коли б ти був зимний або гарячий! Тим то, яко ж лїтний єси, і нї зимний нї гарячий, викину тебе з уст моїх.

Об 3:15–16 · Біблія, пер. П. Куліша

Мак-Артур і Нова Женевська Біблія пояснюють образ. У сусідньому Ієраполі були гарячі джерела, у Колосах — холодна гірська вода, а до Лаодикії вода надходила водогоном уже теплою. Даласька семінарія розповідає, що це багате місто після землетрусу відбудувалося власним коштом, славилося банками, вовною і медичною школою з очною маззю. Тому Христос пропонує йому справжнє золото, білий одяг і мазь для сліпих очей (Об’явлення 3:18). Далі звучить один із найвідоміших віршів Біблії.

Ось, стою під дверми і стукаю; коли хто почує мій голос, і відчинить двері, то ввійду до нього, і вечеряти му з ним, а він зо мною.

Об 3:20 · Біблія, пер. П. Куліша

Мак-Артур визнає, що цей вірш зазвичай розуміють як стукіт Христа в серце людини, але сам бачить тут Христа, Який хоче увійти до церкви, що носить Його ім’я, але не знає Його. Даласька семінарія звертає увагу, що засув — з внутрішнього боку: відчинити мусить той, хто чує. Тож запрошення в будь-якому разі особисте.

Чи зображують сім церков історію Церкви?

Деякі біблійні вчителі бачать у семи посланнях пророчий нарис історії Церкви. Макдональд описує три способи розуміти послання: вони говорять про справжні церкви часів Івана, про Церкву в будь-який момент її історії і, на думку багатьох, про періоди, що змінюють один одного від першого століття до кінця. Наприклад, Ефес, за його словами, часто вважають образом Церкви невдовзі після смерті апостолів, а Філадельфію — великим євангельським пробудженням і місіями XVIII–XIX століть.

Інші тлумачі тримають у центрі уваги самі церкви. Мак-Артур, Нова Женевська Біблія і Даласька семінарія пояснюють послання обставинами кожного міста. Метью Генрі пише, що все написане в них стосується не лише цих церков, а всіх церков усіх часів і всіх країн. У цьому погляди сходяться: хоч як ставитися до історичного нарису, послання звернені до церков кожного покоління. Даласька семінарія, наприклад, бачить у Лаодикії портрет сучасної церкви, яка не помічає своїх духовних потреб і задовольняється тим, що можна купити за гроші.