Дванадцять колін Ізраїля

Народ Ізраїлю отримав своє ім’я від Якова, онука Авраама, якого Бог назвав Ізраїлем. Його дванадцять синів стали родоначальниками дванадцяти колін, і вся старозавітна історія Ізраїлю — це історія цих колін: вихід з Єгипту, поділ обітованої землі, царі та вигнання.

Дванадцять синів від чотирьох матерів

Сини Якова народилися від двох його дружин, Лії та Рахилі, і від їхніх служниць, Білги та Зілпи. Книга Буття перелічує їх за матерями.

Сталося ж, як осївсь Ізраїль на тій країні, прийшов Рубен та й лїг із Билгою, батьковою наложницею. І дочувсь про се Ізраїль. Було ж синів у Якова дванайцятеро. Синове Леїні: Рубен, первенець Яковів, та Симеон, та Левій, та Юда, та Іссахар, та Зебулон. Синове Рахелині: Йосиф та Бенямин. Синове Балли, рабинї Рахелиної: Дан та Нефталїй. Синове Зелфи, рабинї Рахелиної: Гад і Ассер. Се синове Яковові, що понароджувались йому в Мезопотамії.

Бут 35:22–26 · Біблія, пер. П. Куліша

• Лія: Рувим, Симеон, Левій, Юда, Іссахар і Завулон.
• Рахиль: Йосип і Веніамин.
• Білга, служниця Рахилі: Дан і Нефталим.
• Зілпа, служниця Лії: Гад і Асир.

Джон Мак-Артур звертає увагу, що перед списком стоїть один сумний запис: гріх Рувима з наложницею батька, який заплямував його право називатися первістком. Список подано одразу після народження Веніамина — єдиного з синів, що народився в Ханаані. З ним число синів Якова досягло дванадцяти.

Благословення Якова кожному коліну

Перед смертю в Єгипті Яків зібрав синів і сказав слово про кожного з них (Буття 49:1–28).

І прикликав Яков сини свої і каже: Ой синове Якова! Скуптеся докупи, та послухайте, що скаже вам отець Ізраїль.

Бут 49:1–2 · Біблія, пер. П. Куліша

Тлумачі погоджуються, що Яків говорив не стільки про самих синів, скільки про коліна, які від них походитимуть. Даласька богословська семінарія наголошує, що це було свідоме пророцтво про прийдешні дні. Метью Генрі бачить у цих словах голос Святого Духа про майбутнє кожного коліна, а Мак-Артур додає, що кожне пророцтво виросло з того, яким був син на той час.

Перші троє синів чують суворі слова. Нова Женевська навчальна Біблія пояснює, що первісток зазвичай мав три переваги: подвійну частку спадщини, священство і владу. Рувим через свій гріх утратив усі три: подвійна частка перейшла до Йосипа, священство — до Левія, влада — до Юди. Даласька семінарія додає, що в часи Суддів коліно Рувима вирізнялося нерішучістю. Симеонові й Левієві за жорстокість у Сихемі передречено розпорошення по Ізраїлю. Вільям Макдональд зауважує, що це сповнилося двояко: Симеон здебільшого розчинився в коліні Юди (Ісус Навин 19:1–9), а левити отримали 48 міст по всій країні.

Найдовше благословення отримує Юда.

В Юди не похитнеться берло між колїньми, докіль мир постане в людях, чаяннє в народах.

Бут 49:10 · Біблія, пер. П. Куліша

Ім’я Юда означає «хвала», і з цього коліна вийшли Давид і царі Єрусалима. Генрі бачить тут більше: Юда стане царським коліном, з якого прийде Месія. Даласька семінарія пояснює, що загадкове слово «Шіло» багато хто, зокрема давній арамейський переклад, розуміли як ім’я Месії, а сам вираз можна розуміти як прихід Того, Кому належить скіпетр. Новий Завіт називає Ісуса Левом з коліна Юдиного (Об’явлення 5:5).

Решта синів отримують короткі слова. Завулон збагатиться на морській торгівлі. Дан, чиє ім’я означає «суддя», судитиме свій народ, але, як зауважує Даласька семінарія, саме в цьому коліні в часи Суддів з’явилося перше ідолопоклонство. Гад житиме під постійними нападами, Асир матиме щедрий хліб, а Нефталима змальовано прудкою ланню. Йосип — плідна гілка, чия сила від Сильного Бога Якова. Веніамин — хижий вовк: войовниче коліно, яке дало Ізраїлеві царя Саула, а церкві — апостола Павла (Филип’ян 3:5). Розділ завершується підсумком.

Усе це дванайцятеро поколїнь Ізрайлевих, і се промовив до них отець і благословив їх кожного, по благословенню його благословив їх.

Бут 49:28 · Біблія, пер. П. Куліша