Хто написав Євангеліє від Івана?

Четверте Євангеліє ніде не називає імені автора. Коментар Даласької богословської семінарії пояснює, що це не дивно: послання в давнину починалися з імені того, хто писав, а автори чотирьох Євангелій себе не називали. Проте книга не мовчить про свого автора, і рання церква зрозуміла її вказівки однаково.

Євангеліє саме називає свого свідка

Наприкінці книги, після розмови Ісуса з Петром біля Тиверіадського моря, автор прямо каже, хто стоїть за цією розповіддю.

Се той ученик, що сьвідкує про се, і писав се; і знаємо, що правдиве сьвідкуваннє його.
Ів 21:24 · Біблія, пер. П. Куліша

Ідеться про учня, про якого кількома віршами раніше сказано, що його любив Ісус (Івана 21:20). Даласька семінарія підкреслює, що слова цього вірша стосуються всього Євангелія, а не лише останнього розділу. Метью Генрі вважає дивним припущення, ніби останній розділ додав інший автор, адже тут прямо сказано, що свідчить сам улюблений учень.

Хто ці «ми» в кінці вірша? Тлумачі розходяться. Джон МакАртур припускає, що це або сам Іван, або спільне свідчення його співробітників-апостолів. Інші, як Адам Кларк, думають, що ці слова додали віруючі того часу як своє свідчення.

Улюблений учень з’являється в найважливіші хвилини розповіді. На Таємній вечері він сидів поруч з Ісусом.

Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
Ів 13:23 · Біблія, пер. П. Куліша

МакАртур зазначає, що тут автор уперше так згадує про себе. Цей учень стояв біля хреста, і Ісус доручив йому Свою матір (Івана 19:26–27). Він бачив, як воїн проколов Ісусові бік, і наголошує, що його свідчення правдиве (Івана 19:35); Даласька семінарія вважає, що й тут ідеться саме про нього. Він біг разом із Петром до порожньої гробниці (Івана 20:2) і першим упізнав воскреслого Господа на березі (Івана 21:7).

Чому улюблений учень — це Іван

Даласька семінарія приходить до Івана методом виключення.

По-перше, улюблений учень був на Таємній вечері, де Ісус їв із Дванадцятьма (Марка 14:17). Отже, він був одним з апостолів.

По-друге, Євангеліє тісно пов’язує його з Петром, а серед Дванадцятьох троє були особливо близькі до Ісуса: Петро, Яків і Іван. Тільки їх Він узяв до дому Яіра (Марка 5:37), на гору Переображення (Марка 9:2) і далі в Гетсиманський сад (Марка 14:33). Це не Петро, бо Євангеліє згадує їх поруч. Яків, брат Івана, загинув близько 44 року (Дії 12:2), тож не міг бути автором. Залишається Іван.

По-третє, у книзі Дій Петро та Іван часто діють разом (Дії 3:1), так само як Петро й улюблений учень у четвертому Євангелії.

І нарешті, помітна мовчанка. МакАртур нараховує близько двадцяти місць, де перші три Євангелія називають Івана на ім’я, а четверте не називає його жодного разу, хоча інших учнів називає точно. Сини Зеведеєві згадані лише один раз і без імен (Івана 21:2). МакАртур бачить у цьому Іванову смиренність.

Що казала рання церква

Рання церква була згодна. Даласька семінарія і МакАртур нагадують, що Полікарп розповідав про своє знайомство з Іваном, а Іриней, єпископ Ліонський, який чув Полікарпа, засвідчив, що учень Господа, який схилявся до Його грудей, написав Євангеліє, коли жив в Ефесі в Азії. Цю думку підтримували Климент Александрійський, Тертуліан та інші.

Даласька семінарія датує Євангеліє приблизно 85–95 роками, а Метью Генрі — близько 97 року. Деякі науковці відносили його до середини II століття, але, як пишуть Даласька семінарія і Вільям Макдональд, знайдений у Єгипті папірусний уривок Євангелія від Івана першої половини II століття свідчить на користь значно ранішої дати.

Як очевидець Іван пише і в першому посланні: про те, що чув, бачив і чого торкався своїми руками (1 Івана 1:1–3). МакАртур зауважує, що й через шістдесят років ці спогади були для Івана живими.

Навіщо Іван написав Євангеліє

Важливіше, ніж хто тримав перо, — навіщо написано книгу. Іван каже про це прямо.

Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.
Ів 20:31 · Біблія, пер. П. Куліша

Метью Генрі пише, що Іван добирав події та бесіди, які найясніше показують Божественну силу Христа. Він не намагався записати все, що зробив Ісус (Івана 21:25), але показав вічне Слово, яке стало тілом і жило серед нас (Івана 1:14).

Тому питання авторства важливе. Якщо Євангеліє написав близький друг і очевидець Ісуса, то образ Ісуса в ньому — не пізня легенда, а свідчення людини, яка ходила поруч із Ним. І дано його для того, щоб і ви повірили та мали життя в Його ім’я.