«Любов довготерпить»: гімн любові (1 Коринтян 13) — текст і пояснення

Тринадцятий розділ Першого послання до коринтян — мабуть, найвідоміший текст про любов. Його читають на весіллях і цитують далеко за межами церкви. Але Павло писав його не як вірш для закоханих, а церкві, яка мала серйозні проблеми. Це тло допомагає почути, що насправді означає «любов довготерпить».

Про слова старих перекладів: довготерпить означає, що любов терпляча й не поспішає гніватися, а милосердствує — що вона діяльно робить добро. У сучасних перекладах тут зазвичай стоять слова терпляча і добра.

Розділ про любов у листі про дари

Церква в Коринті була багата на дари, але розділена. Її члени ділилися на партії (1 Коринтян 1:10–12), заздрили одне одному (1 Коринтян 3:3) і величалися (1 Коринтян 4:18). У розділах 12–14 Павло говорить про духовні дари. Коментатори Даласької богословської семінарії пояснюють, що в першому столітті дуже шанували красномовство, і почасти через це коринтяни так захоплювалися даром мов.

У 12-му розділі Павло нагадує, що церква — одне тіло з багатьма членами (1 Коринтян 12:27). А тоді обіцяє показати ще кращу дорогу (1 Коринтян 12:31). Метью Генрі пояснює: ця дорога — любов у найповнішому значенні, справжня любов до Бога й людей.

Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий. Коли маю пророцтво і знаю всї тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо. І коли роздам увесь маєток мій, і коли тїло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то нїякої користи менї (з того).
1 Кор 13:1–3 · Біблія, пер. П. Куліша

Мови, пророцтво, знання, віра, що переставляє гори, навіть роздача всього майна — без любові все це ніщо. Даласький коментар зауважує, що навіть самопожертва може бути егоїстичною. У 14-му розділі Павло застосовує це до богослужіння й закликає передусім прагнути любові (1 Коринтян 14:1).

Риси любові по черзі

Далі Павло описує, якою є любов.

Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся, не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого; не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою; все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.
1 Кор 13:4–7 · Біблія, пер. П. Куліша

Даласький коментар показує, що кожна риса відповідає на конкретну проблему Коринта. Ось кілька прикладів.

Терпіння. Здатність зносити несправедливість і не мститися. У Коринті віруючі кривдили одне одного в судах, а бідних зневажали на спільних трапезах.
Доброта. На несправедливість любов відповідає добром.
Без заздрощів, хвастощів і гордості. Заздрість і хвастощі — дві сторони однієї проблеми, яка виявлялася і в розколах, і в ставленні до дарів.
Без грубості. Невихованість виявлялася в безладі на богослужіннях і на Господній вечері.
Безкорисливість. Потурання собі вело до безладу, як у суперечці про ідоложертовну їжу.
Без запальності. Тих, кого важко розсердити, не тягне до судових позовів.
Незлопам’ятність. Любов не веде рахунку кривдам, хоча в Коринті для цього було чимало підстав.
Радість істині. Любов не тішиться гріхом, навіть гріхом ворога, як пише Джон Мак-Артур.
Ніколи не здається. Любов захищає, довіряє, надіється і витримує все.

Останні слова не означають, що любов наївна. Вільям Макдональд пояснює: любов не виносить без потреби на люди чужих помилок, хоча має бути твердою, коли потрібне благочестиве покарання; а вірити всьому — означає давати вчинкам інших найкраще можливе тлумачення.

Якщо читати цей список повільно, він смиряє. Кожен із нас цього тижня був нетерплячим, заздрісним чи гордим. Саме тому розділ вказує далі за нас самих.

Любов ніколи не минає

Наприкінці Павло показує, чому любов переживе будь-який дар.

Любов нїколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.
1 Кор 13:8 · Біблія, пер. П. Куліша

Дари, якими пишалися коринтяни, часткові. Коли настане досконале, часткове знання поступиться повному — як дитина дорослішає чи як відображення в тьмяному дзеркалі поступається погляду віч-на-віч (1 Коринтян 13:9–12). Даласький коментар нагадує, що Коринт славився бронзовими дзеркалами. Що саме означає «досконале», розуміють по-різному: одні бачать тут завершення Нового Завіту, інші — нові небо й землю, ще інші — повну зрілість церкви при приході Христа. Даласький коментар схиляється до останнього. Але головне в Павла безсумнівне: любов не мине ніколи.

Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов.
1 Кор 13:13 · Біблія, пер. П. Куліша

Мак-Артур пояснює, чому любов найбільша: те, у що ми віримо й на що надіємося, здійсниться на небі, а любов, подібна до Самого Бога, залишається навіки.

Ісус — образ цієї любові

Павло писав усій церкві, а не нареченим. І все ж зрозуміло, чому пари обирають цей розділ: шлюб щодня перевіряє ці слова — терпінням до звичок одне одного й відмовою вести рахунок образам після сварки.

Даласький коментар згадує, що одні бачать у віршах 4–7 плід Духа, а інші — опис Самого Христа, і обидві думки слушні. Ісус терплячий і добрий. Він не шукав Свого, а прийшов служити. Він переніс хрест. У ніч перед смертю Він дав учням нову заповідь:

Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного. По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
Ів 13:34–35 · Біблія, пер. П. Куліша

Цієї любові не навчитися, намагаючись дотягнутися до списку. Її вчаться, спершу прийнявши. Бог довів Свою любов тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками (Римлян 5:8). Наша любов — відповідь на Його любов (1 Івана 4:19), і Святий Дух вирощує її в нас як Свій плід (Галатів 5:22–23).

Тож, читаючи «любов довготерпить», можна побачити і дзеркало, і вікно. Дзеркало показує, як далеко ми від цієї любові. Вікно показує Ісуса, Який любить нас досконало, прощає наші падіння й робить нас схожими на Себе.