Псалом 23 (22) «Господь — пастир мій»: зміст і тлумачення

Коротка відповідь

Псалом 22 — пісня Давида про довіру Богові як Пастиреві: Господь дає потрібне, веде, залишається поруч у найтемнішій долині й приймає у свій дім назавжди. Християни читають його у світлі Ісуса, Який назвав себе Добрим Пастирем і віддав життя за овець.

Псалом 22, мабуть, найвідоміший псалом у світі. Лише за шість віршів він веде від зелених пасовищ через темну долину до накритого столу й дому в Бога. Джон Мак-Артур називає його свідченням Давида про вірність Господа впродовж усього життя: це гімн довіри, де Господь постає Пастирем, Царем і Господарем. Розгляньмо, що він означає, частина за частиною.

У православній традиції та в церковнослов’янській Біблії це псалом 22. У протестантських і більшості сучасних перекладів, що йдуть за єврейським текстом, зокрема в цитатах на цій сторінці, той самий псалом має номер 23.

Бог — мій Пастир

Псальма Давидова. Господь пастирь мій, не мати му недостатку. Дав менї оселю серед лугів зелених, він веде мене до тихих потоків. Він справляє душу мою; він веде мене по праведній дорозї задля імени свого.

Пс 23:1–3 · Біблія, пер. П. Куліша

Надпис називає автором Давида. Перш ніж стати царем, він пас батькову отару й захищав її від левів і ведмедів (1 Самуїла 17:34–35). Коментатори Даласької богословської семінарії зауважують, що для царя-пастиря цей образ був природним, а на стародавньому Близькому Сході багато царів порівнювали себе з пастирями, бо вони вели свої народи.

Далаські коментатори бачать у цих віршах кілька благословень: поживу для душі, оновлення, коли Господь дарує прощення й мир, і провід правильним шляхом. Хто йде за Господом, той не має нестачі в духовній поживі, а їжа для душі — це Боже Слово. Бог веде стежками правди імені Свого ради: не тому, що вівці на це заслужили, а заради того, Хто Він є.

Крізь найтемнішу долину

Хоч би я ходив по долинї тїни смертної, то не боюся жадного лиха, ти бо єси зо мною; твоя палиця і підпора дає менї духа.

Пс 23:4 · Біблія, пер. П. Куліша

Тут Давид перестає говорити про Бога й починає говорити до Нього. Долина смертної тіні, за Мак-Артуром, — це опис надзвичайно небезпечного оточення. Метью Генрі знаходить утіху в самих словах: це лише тінь смерті, а смерть страшна, та не для овець Христа. Псалом обіцяє не обхід долини, а шлях крізь неї разом із Пастирем.

Жезл і палиця, як пояснюють і Мак-Артур, і далаські коментатори, — знаряддя пастуха, щоб захищати овець і керувати ними. Віруючі ніколи не опиняться там, де Господь їх не бачить, бо Він не залишає Своїх.

Стіл і дім

Ти наповняєш стіл мій перед очима ворогів моїх; ти помазав голову мою і кубок мій повний, аж переливається. Так, милосердє і благодать будуть провожати мене по всї днї життя мого; і жити му в домі Господнїм по всї днї.

Пс 23:5–6 · Біблія, пер. П. Куліша

Тепер образ пастиря змінюється образом гостинного господаря. Вороги мусять дивитися, як Бог накриває для Давида стіл, помазує його голову олією, як шанованого гостя, і наповнює чашу вщерть. Далаські коментатори зауважують, що помазання олією, яка освіжала й прикрашала, пасує до щедрого господаря, який запрошує гостей до Себе. Лопухін пов’язує цей вірш із втечею Давида від Авесалома, коли друзі принесли їжу цареві та його людям у пустелю (2 Самуїла 17:27–29).

Далі звучить остання обітниця: добро й милість Божа будуть супроводжувати Давида по всі дні життя. Далаські коментатори пояснюють, що слово «милість» тут — єврейське хесед, Божа вірна любов, а дім Господній — це святиня, де Давид до кінця життя тішитиметься спілкуванням із Господом. Генрі бачить тут і надію вічно втішатися Божою любов’ю. Християни читають ці слова у світлі обітниці Ісуса про місце в домі Отця (Івана 14:2–3).

Псалом Давида та його контекст

Нагода написання псалма в ньому прямо не названа. У Тлумачній Біблії Лопухіна його віднесено до часу втечі від Авесалома, коли Давида вигнали з Єрусалима. Хай там як, псалом звернений до кожного віруючого.

Образ Бога як Пастиря проходить через увесь Старий Завіт. Яків благословляв Бога, Який пас його все життя (Буття 48:15), а Ісая описував Господа, що бере ягнят на руки (Ісая 40:11). Через Єзекіїля Бог обіцяв Сам розшукати Свою розпорошену отару (Єзекіїль 34:11–12).

Ісус — Добрий Пастир

Далаські коментатори нагадують, що те саме звання вжито в пророцтві про Месію, а Ісус сказав, що Він і є той довгоочікуваний Пастир.

Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.

Ів 10:11 · Біблія, пер. П. Куліша

Пастир із псалма 22 веде, годує й захищає. Добрий Пастир іде далі: Він віддає за овець власне життя. Мак-Артур бачить у цих словах замісну смерть Ісуса на хресті за грішників. Він знає Своїх, і Свої знають Його (Івана 10:14). Новий Заповіт називає Його великим Пастирем овець, воскреслим із мертвих (Євреїв 13:20), і Пастирем та Охоронцем наших душ (1 Петра 2:25).

Тож коли християнин молиться псалмом 22, Господь-Пастир має ім’я: Ісус Христос.

Для чого читають псалом 22

  • Довіряйте Пастиреві в тому, що справді потрібно. Псалом обіцяє не виконання всіх бажань, а те, що нам не бракуватиме справжнього добра.
  • Моліться четвертим віршем у темряві. У горі, хворобі чи страху можна прямо сказати Богові, що Він поруч.
  • Ідіть туди, куди Він веде. Стежки правди не завжди легкі, але це Його шляхи.
  • Пам’ятайте, хто йде за вами. Щодня Божа доброта й милість ідуть слідом за вами.

Псалом 22 досить короткий, щоб вивчити його напам’ять. Коли він у пам’яті, він поруч тієї хвилини, коли найпотрібніший.