Псалом 90 (91) «Хто під покровом Всевишнього»: текст і тлумачення

Коротка відповідь

Псалом 90 — пісня довіри: хто зробив Бога своїм домом, той може зустрічати небезпеку, не живучи в страху, бо Бог — його пристановище і твердиня. Псалом не обіцяє, що віруючий ніколи не страждатиме, але обіцяє, що Бог буде з ним у біді й зрештою визволить його.

Псалом 90 яскравими образами описує, як Бог захищає тих, хто Йому довіряє: крила, щит, ангели, що носять на руках. Коментатори Даласької богословської семінарії підсумовують його думку так: хто довіряє Всевишньому, знаходить у Ньому безпеку й захист. Розгляньмо псалом частина за частиною і подивімося, як читати його правильно.

Про нумерацію: у православній традиції та в церковнослов’янській Біблії це псалом 90, і саме під цим номером його найчастіше шукають. У протестантських і більшості сучасних перекладів, що йдуть за єврейським текстом, зокрема в цитатах на цій сторінці, це псалом 91.

Під покровом Всевишнього

Х то під покровом Всевишнього, той буде в тїнї Всемогучого. Я кажу до Господа: Ти моя пристань і твердиня, мій Бог, на його вповати буду.

Пс 91:1–2 · Біблія, пер. П. Куліша

Перші вірші задають тему всього псалма. Його обітниці звернені до того, хто живе під покровом Бога, а не заходить до Нього лише в біді. Метью Генрі описує таку людину так: у Богові вона вдома і знаходить у Ньому спокій. Далаські коментатори пояснюють, що імена Всевишній і Всесильний показують Його владу як Володаря світу, а покров і тінь — це укриття, захист і розрада, ймовірно образ тіні пташиних крил.

У другому вірші загальна істина стає особистим визнанням: псалмоспівець говорить про Господа як про своє прибіжище.

Він бо спасе тебе від сїла птахоловця і від чуми погибельної. І закриє тебе покровом своїм, ти знайдеш притулок під крилами його; щитом і тарчею буде правда його.

Пс 91:3–4 · Біблія, пер. П. Куліша

Сітка птахолова — прихована пастка. Джон Мак-Артур бачить у ній будь-які задуми проти життя віруючого, а в моровиці — смертельні хвороби й епідемії. Генрі прикладає ці образи й до душі: сітка — це спокуси сатани, моровиця — зараза гріха. Від усього цього Бог укриває Своїх, як птах укриває пташенят (Повторення Закону 32:11); той самий образ Ісус застосував до Себе (Матвія 23:37). Щит — Божа правда, тобто Його вірність Своїм обітницям.

Не боятися ні вночі, ні вдень

Не злякаєшся перед страхом серед ночі, перед стрілою, що в день летить. Перед чумою, що в темряві ходить, перед заразою, що в день нївечить. Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч від тебе, - тебе ж не займе. Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконними бачити.

Пс 91:5–8 · Біблія, пер. П. Куліша

Ці вірші охоплюють будь-яку годину: нічний жах, стрілу вдень, пошесть у темряві й заразу опівдні. Навіть коли поруч падають тисячі, віруючий, як пише Мак-Артур, захищений настільки, що лише спостерігає за руйнуванням. Генрі говорить про це зважено: мудрість береже віруючих від марного страху, а віра — від надмірного.

Ти бо Господа всевишнього, мою пристань, взяв собі за оселю. Так, не постигне тебе жадне нещастє, і жадне лихо не приблизиться до шатра твого:

Пс 91:9–10 · Біблія, пер. П. Куліша

Псалом повторює свою умову: обітниця дана тому, хто зробив Всевишнього своїм житлом. Захист пов’язаний зі стосунками з Богом, а не з правильно прочитаними словами.

Ангели й обітниця, яку перекрутив диявол

Бо він ангелам своїм звелить над тобою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх. На руках понесуть тебе, щоб нога твоя не спотикнулась о камінь. На левів і зміїв будеш наступати, левчуків і гадюк ти розтопчеш.

Пс 91:11–13 · Біблія, пер. П. Куліша

Коли диявол спокушав Ісуса, він процитував саме ці вірші й запропонував Йому кинутися вниз з даху храму (Матвія 4:6). Ісус відповів словами Писання, що Бога не можна спокушати (Матвія 4:7). Мак-Артур пише, що сатана цілком перекрутив зміст: уривок про довіру Господу він використав, щоб виправдати випробування Бога. Далаські коментатори додають, що навіть найчудовіші Божі обітниці можна застосувати нерозумно.

Бог справді дбає про Своїх через ангелів (Євреїв 1:14). За поясненням Даласької семінарії, ангели захищають від тілесної шкоди й дають силу долати труднощі, які тут зображені левами й зміями. Ісус так само обіцяв учням владу наступати на змій і на всю силу ворога (Луки 10:19).

Відповідь самого Бога

Він любить мене, за те збавлю його; поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє. Покличе мене, і озвуся, буду коло него в тїснотї; вислобоню його і прославлю. Довгий вік йому дарую і дам побачити спасеннє моє.

Пс 91:14–16 · Біблія, пер. П. Куліша

В останніх трьох віршах говорить сам Бог, і далаські коментатори бачать у цьому утвердження віри автора. Любов тут, як пояснює Мак-Артур, — це прагнення Бога. І Бог обіцяє бути з ним у скруті. Генрі зауважує: свого часу Бог визволить віруючого, а доти перебуває з ним у біді.

Довголіття розуміють по-різному. Мак-Артур бачить у ньому старозавітну обітницю за послух, яку пророки відносять до майбутнього Царства. Генрі пише, що віруючий житиме стільки, скільки потрібно, щоб завершити свою справу на землі. А обітниця показати спасіння сягає за межі цього життя.

Хто написав псалом 90

У єврейському тексті псалом не має надпису, тож автор невідомий. Давні юдейські вчителі приписували його Мойсеєві, бо він стоїть одразу після молитви Мойсея (Псалом 90). Генрі заперечує це й допускає, що псалом написав Давид, — на думку декого, під час мору (2 Самуїла 24:15). У Тлумачній Біблії Лопухіна псалом пов’язано з часами царя Єзекії. Зміст псалма від розв’язання цього питання не залежить.

Як християни читають цей псалом сьогодні

Псалом 90 — не оберіг. Сила не в словах на папері, а в Богові, про Якого вони говорять, а Богові довіряють, а не користуються Ним.

Це й не обіцянка, що віруючий ніколи не захворіє, не постраждає і не помре. Генрі пише, що скорбота може прийти й до віруючого, але прийде йому не на шкоду, а на добро. Мак-Артур каже так: без Господнього дозволу ніщо не зашкодить Божій дитині. Павла били, він зазнавав корабельних аварій (2 Коринтян 11:25–27), а Ісус прямо сказав учням, що у світі вони матимуть скорботу (Івана 16:33).

Тлумачі розходяться й у тому, наскільки прямо псалом говорить про Христа. Генрі пропонує зважену відповідь: обітниці найкраще пасують Христові й через Нього належать усім віруючим.

Як молитися псалмом 90

  • Говоріть своїми словами. Загальна обітниця мало втішає, доки ми не назвемо Бога своїм прибіжищем. Прочитайте перші два вірші як свою молитву.
  • Живіть, а не заходьте в гості. Обітниці починаються з життя поруч із Богом і постійної молитви.
  • Не випробовуйте Бога. Довіра чекає на Нього на шляху обов’язку, а не створює небезпеку, щоб змусити Його діяти.
  • Тримайтеся 15-го вірша. Якщо біда все ж прийшла, це не означає, що Бог вас підвів. Він обіцяв бути з вами в ній.

Псалом 90 не прибирає з нашої дороги всіх небезпек. Він дає місце, де можна встояти посеред них, у тіні Всемогутнього.