Що таке Вечеря Господня (причастя)?

У багатьох церквах Вечеря Господня проходить просто: шматочок хліба, ковток із чаші й кілька тихих слів. Вона має кілька назв: Вечеря Господня, причастя, Євхаристія, ламання хліба. За цією простою дією стоїть останній вечір життя Ісуса перед хрестом.

Ісус започаткував її на Пасху

У ніч перед смертю Ісус вечеряв пасхальну трапезу з учнями. Наприкінці Він зробив щось нове:

Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє. І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, глаголючи: Пийте з неї всї; се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся на оставленнє гріхів.
Мт 26:26–28 · Біблія, пер. П. Куліша

Вільям Макдональд зауважує, що хліб і вино вже стояли на столі як частина пасхальної трапези, а Ісус наповнив їх новим змістом. Пасха нагадувала про визволення з Єгипту. Нова Женевська навчальна Біблія пише, що, перетворивши цю трапезу на Вечерю Господню, Ісус показав єдність Божого спасіння: справжній зміст Пасхи — викуплення, яке Він звершив Своєю смертю. Даласька семінарія додає, що Ісус надав хлібові й чаші нового значення як видимому нагадуванню про подію, що мала незабаром статися.

Лука повідомляє, що Ісус попросив учнів повторювати це:

І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин. Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
Лк 22:19–20 · Біблія, пер. П. Куліша

Слова про новий завіт відлунюють обітницею, яку Бог дав через Єремію (Єремія 31:31–34). Макдональд пояснює, що цей завіт скріплений кров’ю Христа, а його підвалини були закладені на хресті. Він же зауважує, що слова про кров, пролиту за багатьох, не означають вузької пропозиції: Його крові досить для всіх, але насправді вона знімає гріхи лише з тих, хто вірить.

Що означає Вечеря

Павло передає ті самі слова церкві в Коринті:

Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб, і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тїло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин. Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин. Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.
1 Кор 11:23–26 · Біблія, пер. П. Куліша

Тут видно три думки. Перша — спомин. Даласька семінарія пояснює, що хліб символізує тіло Христа, яке Він віддав на хресті заради інших, а вино нагадує про кров, без якої не було б прощення гріхів. Друга — сповіщення: щоразу, коли ми їмо й п’ємо, ми звіщаємо про Його смерть. Семінарія називає Вечерю наочною проповіддю слова про хрест і ствердженням того, що Він повернеться. Третя — надія: ми звершуємо її, доки Він не прийде. Джон Мак-Артур звертає увагу, що Павло отримав це настановлення безпосередньо від Господа і що цей лист, імовірно, є найдавнішим письмовим описом започаткування Вечері.

Вечеря єднає й віруючих між собою. Павло каже, що причастя від одного хліба показує: ми — одне тіло (1 Коринтян 10:16–17).

Як християни розуміють присутність Христа

Що мав на увазі Ісус, коли сказав, що хліб — Його тіло? Християни відповідають по-різному. Римо-католицька церква вчить, що хліб і вино стають тілом і кров’ю Христа. Лютерани вчать, що тіло й кров присутні разом із хлібом і вином. Макдональд доводить, що в той момент Ісус ще не віддав Свого тіла й не пролив крові, а отже, хліб — символ і образ Його тіла. Нова Женевська навчальна Біблія услід за Кальвіном та іншими реформаторами каже: хліб представляє тіло Христа, але не як порожній символ, а так, що через Святого Духа він наочно вказує на Того, Кого ми приймаємо вірою. Метью Генрі порівнює це із сонцем: ми беремо участь у ньому не тому, що тримаємо сонце в руках, а тому, що на нас падає його проміння.

Попри ці відмінності більшість християн погоджується в тому, що робить Вечеря: вона вказує нам на хрест і єднає нас зі Христом та між собою.

Приступати з чистим серцем

Павло застерігає корінтян від негідного споживання хліба й чаші (1 Коринтян 11:27–29). Це не означає, що причащатися можуть лише безгрішні. Макдональд наголошує, що ніхто з нас не гідний, а Павло говорить про легковажну, непошанну поведінку корінтян за столом. За словами Мак-Артура, негідно — це коли обряд звершують байдуже, без каяття в серці. Нова Женевська навчальна Біблія додає, що в Коринті дехто руйнував єдність, яку виражає Вечеря, і що з цього не слід робити висновок, ніби Бог зазвичай посилає хвороби християнам, які приходять зі своїми слабкостями.

Отже, заклик випробувати себе — це заклик визнати гріхи, виправити, що можна, і прийти з вдячністю. Метью Генрі зауважує, що це місце Писання ніколи не було призначене, щоб відлякувати щирих віруючих від столу Господнього.

Вечеря Господня — дар. Ми приходимо не тому, що заслужили, а тому, що Христос віддав за нас тіло й кров і запрошує пам’ятати про Нього, доки Він не повернеться.